Загальні положення

Хто є біженцем?.. Особи, змушені залишити місце свого постійного проживання в результаті індивідуального або групового політичного, релігійного, військового чи іншого переслідування вважаються біженцями.

Визначення поняття "біженець" відрізнялося в різний час і за різних обставин, але міжнародна заклопотаність їх тяжким становищем призвела до розробки загального поняття. За визначенням, що закріплене в Конвенції ООН про статус біженців 1951 р., біженець - це особа, яка "в силу цілком обгрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознакою раси, віросповідання, громадянства, належності до певної соціальної групи або політичних переконань, перебуває за межами країни своєї громадянської приналежності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися таким захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи визначеного громадянства і перебуваючи за межами країни свого колишнього місця проживання..., не може або не бажає повернутися до неї внаслідок таких побоювань..."

В той час як визначення поняття "біженець", що встановлене Конвенцією, використовується міжнародними організаціями, такими, як ООН, термін продовжує вживатися в неправильному розумінні в повсякденному лексиконі. Наприклад, у статтях ЗМІ термін "біженці" часто використовується для визначення осіб, що переселилися внаслідок економічних причин (економічні мігранти) і переслідуваних груп осіб, які залишаються у своїй власній країні, не перетинаючи зовнішнього кордону (внутрішньо переміщені особи).

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ

Особа, що шукає притулку - особа, що покинула свою країну і просить надати статус біженця в іншій країні.

Біженець - особа, що покинула свою країну або не має можливості туди повернутися в силу цілком обгрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознакою раси, віросповідання, громадянства, належності до певної соціальної групи або політичних переконань.

Іммігрант - особа, що прибула в країну з іншої країни для постійного поселення в ній.

Економічний мігрант - особа, що покинула своє місце проживання в пошуках кращої роботи і більш високих стандартів проживання в іншому місці.

Внутрішньо переміщені особи - особи, які залишили місце постійного проживання, побоювачись переслідування, але не перетнули кордонів своєї держави.

Примусове повернення - коли особа, яка шукає притулку, примушується повернутися в країну, з якої вона була змушена тікати.

Репатріація - повернення особи в країну громадянства. Особа може бути примушена повернутися проти своєї волі, це "насильницька репатріація", або вона може повернутися добровільно. Підставою для переслідування повинна бути одна з п'яти умов, передбачених у ст. 1А (2) Конвенції про статус біженців: раса, релігія, національність, приналежність до будь-якої соціальної групи або політичні переконання. Переслідування, які виникли з інших підстав не враховуються.

Поняття "раса" використовується в широкому сенсі і включає в себе етнічні групи і соціальні групи загального походження.

Поняття "релігія" також вживається у широкому значенні, включаючи визначення групи, яка дотримується спільних традицій і вірувань, а також груп, що активно практикують будь-яку релігію.

Поняття "національність" включає і індивідуальне громадянство. Переслідування етнічних, лінгвістичних, культурних груп населення також може бути визначено, як переслідування, засноване на національній ознаці.

Поняття "певна соціальна група" відноситься до людей, які мають однакові корені, звички чи соціальний статус. Ця категорія зазвичай збігається з переслідуванням, заснованим на одній з чотирьох основ: воно застосовується до сімей капіталістів, землевласників, сексуальних меншин, підприємців і колишніх військових.

Поняття "політичні переконання" відноситься до поглядів, що не є терпимими владою, включаючи критичні думки про політику і методи роботи уряду. Це відноситься і до випадків, коли певна думка приписується індивіду (наприклад, влада вважає, що особа володіє певними політичними переконаннями) навіть, якщо особа насправді і не поділяє цих переконань. Індивіди, які стали розділяти певні переконання, покинувши свою країну, можуть вважатися біженцями, якщо вони можуть довести, що їх переконання ймовірно потягнуть переслідування в разі повернення.

Питання про визначення понять виникає, коли країни та організації намагаються визначити, хто є біженцем, а хто - ні. Особи, які шукають притулку - тобто ті, хто звертається про надання статусу "біженця" в іншу країну, зазвичай мають довести, що їх страх переслідування реально обгрунтований і тим самим ініціювати встановлену законодавством процедуру, в якій країна місцезнаходження вирішить чи може особа отримати статус біженця. Однак при великій кількості осіб, які просять про надання притулку, індивідуальне прийняття рішення стосовно кожного неможливо. В таких випадках, особливо коли цивільне населення залишає свою країну за схожими причинами, може бути оголошений "груповий" статус біженців. У цьому випадку кожен вважається біженцем за відсутності підстав вважати зворотнє.

Міжнародне право визнає право шукати притулку, але не зобов'язує держави його надавати. Держави іноді надають "тимчасовий захист", коли стикаються з масовим припливом людей, з тим, щоб звичайні механізми з надання притулку не були перевантажені. За таких обставин люди можуть бути швидко допущені в безпечні країни, але без гарантії отримання постійного притулку. Таким чином, "тимчасовий захист" зручний і для урядів, і в особливих обставинах для осіб, що шукають притулку. Але він тільки доповнює, а не замінює більш повні заходи захисту, встановлені Конвенцією про статус біженців.

Нижче ми описуємо можливості, за допомогою яких можна отримати статус біженця практично в будь-якій країні світу, які грунтуються на Женевській Конвенції з прав людини. Ми приводимо лише деякі пункти з Конвенції прав людини, які, на нашу думку, підходять до багатьох країн СНД.

Кожна людина повинна володіти всіма, проголошеними цією Конвенцією, правами і свободами, без будь-якого розрізнення, відносно як національного так і соціального походження.

В багатьох країнах національне питання до теперішнього часу знаходиться у вкрай гострому стані, а також відбуваються притиснення за національною ознакою. Якщо Ви маєте можливість довести, що дане було у Вашому житті, Ви маєте право на статус біженця практично в будь-якій країні світу.

СТАТТЯ 5 "Жодна людина не повинна піддаватися тортурам або жорстоким, нелюдяним або принижуючим гідність поводженню та знущанню"

Більшість людей знає приклади на своєму досвіді або на досвіді своїх знайомих, коли правоохоронні органи, для того, щоб "вибити свідчення" використовують тортури та знущання. Якщо Ви можете довести, що дане було у Вашому житті, Ви маєте право на статус біженця практично в будь-якій країні світу.

СТАТТЯ 9 "Ніхто не може бути підданий свавільному арешту, затриманню або вигнанню" В більшості країн СНД людина може бути піддана свавільному арешту на 72 години без пред'явлення звинувачень, не згадуючи вже про те, що ці 72 години розтягуються для багатьох на довгі місяці, що є прямим порушенням прав людини.

СТАТТЯ 13 "Кожна людина має право вільно пересуватися і вибирати собі місцепроживання в межах кожної держави"

В деяких випадках система прописки, реєстрації, для громадян, що пересуваються усередині своєї країни, є порушенням їх прав.

СТАТТЯ 19 "Кожна людина має право на свободу та вільне виявлення своїх переконань; це право включає свободу безперешкодно дотримуватися своїх переконань і свободу шукати, отримувати і поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами незалежно від державних кордонів"

Під даний пункт Конвенції підлягають представники сексуальних меншин, а також представники тих груп (релігійні організації будь-якого толкування, політичні або соціальні течії), існування яких в суспільстві, не підтримується державою та соціальним устрієм країни.

СТАТТЯ 28 "Кожна людина має право на соціальний і міжнародний порядок, при якому вона має права і свободи, викладені в цій Конвенції, які можуть бути повністю здійснені"

Деякі країни СНД знаходяться в стані, якщо не загальнооголошеної, то прихованої війни (військових дій). Громадяни таких країн мають право шукати притулок практично в будь-якій країні світу.

Вищенаведені статті є лише невеликою частиною тієї картини, яка складається в країнах СНД і є порушенням прав людини.

Більшість ставить запитання: "Як я можу довести порушення моїх прав"!?, а це вже наша робота!

Ми допоможемо Вам, в найкоротші терміни, грунтуючись на реальних подіях і доказовій базі, якою Ви оперуєте, підготувати Вас і Ваші документи для подачі клопотання про надання статусу біженця у відповідну країну, грунтуючись на нормах і принципах міжнародних Конвенцій, а також беручи до уваги внутрішні імміграційні правила і законодавство країни подачі клопотання про притулок.

В цьому розділі, ми хочемо проінформувати Вас про загальні положення з подання прохання на політичний притулок, а також допомогти Вам вибрати країну для імміграції. З нашого досвіду можна сказати, що для більшості людей важливий чинник - це зважитися на цей крок.

Страждання "летючого українця" проблеми біженців очима нашого юриста-міжнародника...

В першу чергу, для прийняття такого рішення, необхідно зрозуміти декілька основних моментів:

• Гірше за життя в Україні немає ні в одній розвиненій країні світу.
• В жодній країні, немає такого відчуття Вашої незахищеності.
• В жодній країні, Вас не кинуть вмирати на вулиці від голоду.
• В разі Вашої хвороби, незалежно від наявності у Вас коштів, Вам нададуть будь-яку медичну допомогу.
• В жодній країні немає такого свавілля влади, чиновників та правоохоронних органів.
• У Вас завжди буде адвокат, який захистить Ваші інтереси згідно законодавства тієї країни, в якій Ви знаходитеся.
• Ви завжди матимете змогу повернутись назад.

При виборі крани, приймати рішення потрібно орієнтуючись на:

• Ваше бажання мешкати саме в цій країні;
• Яку мову Ви найбільш сприймаєте;
• Система ухвалення рішень у справах біженців у вибраній Вами країні;
• Вірогідність отримання статусу біженця у вибраній Вами країні;
• Можливі запасні варіанти в разі отримання відмови.

Практично у всіх країнах діє одна й та ж сама система, тому вибір країни треба робити тільки по найвірогіднішому шансу отримати статус біженця.

З європейських країн найбільш вірогідне отримання статусу біженця, на даний момент в Бельгії та Ірландії. Франція, Італія не займаються депортацією біженців, Ви маєте можливість знаходитись в країні скільки захочете. В будь-якій країні Ви завжди можете розраховувати на допомогу церкви, червоного хреста та громадських організацій. Франція та Італія мають деякі проблеми з пошуком роботи. В Ірландії дитина, яка народилася в країні, за умови легального перебування матері в країні протягом шести місяців до родів, стає громадянином Ірландії, а її батьки отримують дозвіл на проживання.

У багатьох країнах періодично практикується так звана амністія - всі біженці отримують дозвіл на проживання, без розгляду їх справи.

Звернутися за консультацією до наших спеціалістів, Ви можете заздалегідь записавшись на прийом або можете замовити дану послугу на нашому сайті.