Складення заяви

В усіх країнах в клопотанні необхідно повідомити особисті дані: прізвище, ім'я, дату народження, країну походження і т. д., а також викласти причини від'їзду з країни походження або постійного місця проживання (або заздалегідь їх вигадати).

Вам необхідно вказати час, коли почалися переслідування, джерело (від кого вони починались і можуть бути в майбутньому), причину переслідувань, описати які конкретно події відбувались з Вами і членами Вашої сім'ї, і чому немає можливості позбавитися від переслідувань іншим способом, окрім як виїхати в іншу країну. Бажано повідомити точні дати, імена, адреси, назви організацій.

На співбесіді (інтерв'ю), зазвичай, потрібно викласти в хронологічному порядку всі події, які відбулися з Вами, членами Вашої сім'ї або іншими близькими людьми. Ви повинні пояснити, чому ці події відбулися саме з Вами, за якими ознаками Вас переслідують, чому переслідують і дискримінують саме Вас, чому Ви продовжуєте побоюватися подальших переслідувань. Вам можуть бути поставлені питання про Вашу професію, рід діяльності, національність, політичні погляди і віросповідання, а також додаткові питання з приводу інформації, вказаної Вами в клопотанні.

Якщо переслідування були не від державних структур, а від приватних осіб, груп або організацій, то Ви винні були, перш ніж шукати захист у влади іншої країни, звернутися за допомогою в правоохоронні органи своєї країни. Тільки якщо Вам було відмовлено у захисті в країні походження, Ви маєте право на міжнародний захист . При цьому сам факт проведення розслідування, навіть чисто формального та безрезультатного, може розглядатися як спроба допомогти. Тому Ви повинні повідомити яких заходів Ви вжили щоб отримати захист, до кого зверталися за допомогою, які заходи були прийняті або не прийняті владою та іншими посадовими особами. Якщо Ви не зверталися за захистом, Ви повинні пояснити чому Ви цього не зробили і яку небезпеку для Вас складало таке звернення. Також Ви повинні надати докладну інформацію і пояснення, які саме наслідки могли мати Ваші скарги або клопотання до влади.

Далі, Ви повинні повідомити чи намагалися Ви вплинути на обставини, що склалися, щоб уникнути переслідування, наприклад, змінити місце проживання, місце роботи, регіон проживання, прізвище або ім'я, тобто чи здійснювали Ви будь-які дії, щоб полегшити своє положення. Якщо не намагалися - дайте переконливі роз'яснення чому. Крім того, Ви повинні пояснити, які саме події (факти, дати, імена, докази ) врешті-решт змусили Вас покинути країну.

Якщо Ви бували закордоном в період переслідування, то Ви повинні дати переконливі пояснення, чому Ви там не звернулись з клопотанням про притулок. Повідомте також спосіб, у який Вам вдалося виїхати з країни переслідування, хто і як Вам допомагав, які транзитні пункти Ви проїжджали, де зупинялися і т. д. Якщо Ви приїхали в країну нелегально (наприклад, домовилися з водієм і їхали в контейнері за коробками або в багажному відсіку автобуса), поясніть, чому Ви були вимушені так поступити. Якщо в країні Вашого походження залишилися члени Вашої сім'ї, то поясніть, чому вони не виїхали разом з Вами і де вони знаходяться, які Ви прийняли заходи безпеки для них.

Особливе значення має оцінка ступеня порушення основних прав людини, яка може бути кваліфікована як переслідування. Переслідування може мати фізичний характер (загроза життю, фізичне насильство і тортури), психологічний (нестерпний психологічний тиск, домагання), економічний (серйозне обмеження засобів існування).

Велике значення надається повторюваності актів переслідування, їх невблаганному характеру та наявності переслідувань декількох видів одночасно. Наприклад, якщо окрім фізичного насильства мало місце навмисне руйнування житла та звільнення з роботи. Покарання, яке накладається на підставі рішення суду, може кваліфікуватися як переслідування, якщо воно не відповідає характеру або серйозності злочину (наприклад, страта за крадіжку), обвинувачений не має реальної можливості для захисту, його права порушувалися в процесі розслідування або він не міг розраховувати на справедливий суд. Такого роду визначення виносилися при вирішуванні питання про надання статусу біженця судами Німеччини, Данії, Франції, Італії, США. В цілому головне значення мають невідповідність покарання, а також важливість порушуваного права (права на життя, захист від тортур, на свободу).

Важливо відрізняти переслідування від дискримінації. Наприклад, якщо Ваша національність знижує шанси на працевлаштування, це ще не переслідування, а дискримінація. Але якщо Вас ніде не беруть на роботу, і Вам загрожує голод, це може розглядатися як переслідування. Факт дискримінації (ущемлення, обмеження в правах) тільки підкріплює твердження про існування переслідування, але саме по собі не є достатнім доказом наявності переслідування. Тобто, якщо для першого етапу ухвалення рішення про визнання людини біженцем досить встановити наявність мінімального ризику, то для другого етапу повинна бути встановлена серйозність порушення основоположних прав людини на життя, збереження здоров'я та свободи.

Щоб добре обґрунтувати клопотання про надання статусу біженця, Вам необхідно надати якомога більше доказів - усних і письмових свідоцтв, документів, фотографій, фотоплівок, документів з правоохоронних органів та медичних документів, періодичних видань, книг і інших, що відносяться до Вас, членів Вашої сім'ї або до інших людей, що знаходяться в схожій ситуації. Ви можете пред'явити внутрішній паспорт, будь-які інші документи або не пред'являти нічого. В останньому випадку найймовірніше, що Ви проходитимете тести, на яких спробують перевірити правильність вказаної Вами інформації. Питання в тестах стосуються знання місцевої мови, особливостей культури, традицій, географії (назви вулиць, населених пунктів), особливостей місцевості, визначних пам'яток міста і т. д.

Безумовно, Вас запитають про те, як Ви змогли дістатися до країни, в якій Ви подаєте клопотання про притулок, щоб з'ясувати, чи не проїздили Ви по дорозі "безпечну країну". Потрібно бути готовим на них відповісти: наприклад, якщо Ви приїхали нелегально у вантажному відсіку автомобіля або автобуса, то Ви просто не знаєте, які країни проїздили. Якщо у Вашому закордонному паспорті є відмітки про проїзд через "безпечну" країну, і Ви покажете його офіційним особам, Ваша справа розглядатиметься за прискореною процедурою, і вірогідність депортації дуже велика. В більшості випадків неможливо привести будь-які докази про переслідування. Наприклад, якщо Вас вигнали з квартири або звільнили з роботи за те, що Ви чеченець, ніхто не дасть Вам про це довідки. Але, на відміну від звичайного цивільного судочинства, де тягар доказу покладається на позивача, влада країни, що надає притулок, бере на себе частину відповідальності за з'ясування цієї ситуації в країні походження Заявника та істинності фактів, викладених ним.

У разі відмови визнання істинним того або іншого факту,влада повинна вказати причини , критерії, за якими цей факт визнається помилковим. Тягар доказу перекладається на державу, коли вона виступає з твердженням, що в країні походження Заявника відбулися серйозні зміни, які дають підстави відмовити в притулку.

Звернутися за консультацією до наших спеціалістів, Ви можете заздалегідь записавшись на прийом або можете замовити дану послугу на нашому сайті.